Аліменти на дитину: коли замість боржника виплачує держава

У процесі виплати аліментів на утримання дитини трапляються випадки, коли боржник або відмовляється сплачувати кошти, або дійсно не має такої можливості. Що робити в таких ситуаціях, аби захистити права дитини, роз’яснює юрист Білозерського офісу Мережі правового розвитку при ГО "Білозерський центр регіонального розвитку" В’ячеслав Лях.

Сімейним законодавством України передбачено обов’язок батьків утримувати свою дитину. В той же час, частиною 8 ст. 181 Сімейного кодексу (СК) України, визначено: якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Така допомога може призначатися у випадках:

– рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;

– стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку;

недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

– місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Розмір тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Для призначення державної допомоги, необхідно звернутися в орган соціального захисту за місцем проживання та надати такі документи:

– заява про призначення виплат;

– копія свідоцтва про народження дитини;

– декларація про доходи та стан майна;

– документи які підтверджуються підстави для виплати.

Аліменти призначаються кожні 6 місяців з дати звернення.

Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:

1) встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;

2) виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;

3) досягнення дитиною 18-річного віку;

4) виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;

5) влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;

6) скасування або визнання усиновлення недійсним;

7) усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);

8) відмови від стягнення аліментів;

9) добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;

10) скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;

11) смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;

12) смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;

13) позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;

14) відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;

15) встановлення над дитиною опіки чи піклування; 

16) сплати аліментів одним з батьків. 

P.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проекту ««Безпечна та правоспроможна громада», що реалізує громадська організація “Білозерський центр регіонального розвитку” у партнерстві з Херсонським місцевим центром з надання БВПД, Станіславською сільською радою, Музиківською сільською радою, Білозерською селищною радою, Білозерським відділенням поліції, Координаційним офісом безпеки в м.Татарбунари при Одеській обласній організації КВУ за фінансової підтримки міжнародного фонду “Відродження“.

Матеріал відображає позицію автора і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».