Як позичити гроші, щоб повернули

Житель Білозерщини перед тим, як дати знайомому гроші в борг, прийшов за консультацією до юриста Білозерського офісу Мережі правового розвитку при ГО «Білозерський центр регіонального розвитку». Чоловік вагався і не знав, як юридично правильно оформити позику, щоб отримати назад всю суму. Що таке договір позики та як правильно складати розписку, роз’яснює правник офісу В’ячеслав Лях.

Що таке позика та договір позики

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу (ЦК) України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей або речей. Якщо в розписці позичальник не вкаже, що отримав кошти (речі), то суд не визнає це позикою, і своїх грошей (речей) позикодавець може вже ніколи не побачити.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавць – це юридична особа, – незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому визначеної суми або визначеної кількості речей.

Що має бути зазначено в розписці?

• Прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані та ідентифікаційний код позичальника і кредитора – щоб у випадку судового розгляду можна було ідентифікувати їх. Додатково рекомендуємо взяти у боржника завірену ним (написом “З оригіналом згідно”, датою і підписом) ксерокопію паспорта та ідентифікаційного коду.

• Сума, передана в борг, вказується цифрами і прописом – для виключення спорів з приводу її розміру. Суму позики необхідно вказувати в національній валюті України, адже грошове зобов’язання має виконуватися в гривнях (ст. 533 ЦКУ). Однак у розписці можна вказати еквівалент суми позики в іноземній валюті – в цьому випадку повернути борг боржник зобов’язаний в сумі по курсу іноземної валюти до гривні на день платежу (ч.2 ст. 533 ЦКУ). При цьому практика судових рішень свідчить, що гроші стягуються і по розписках, в яких однозначно зазначено, що сума позики передана позичальникові в іноземній валюті.

• Термін повернення боргу. Якщо строк не зазначений, то позика вважається виданою до пред’явлення вимоги сплати (ст. 1049 ЦКУ). Вимогу необхідно відправити листом з описом вкладень та з повідомленням про його отримання. Якщо протягом 30 днів борг не сплачено, можна звертатися до суду для стягнення заборгованості.

• Якщо кошти надаються під відсоток, його розмір і порядок оплати необхідно вказати в розписці.
• Дата складання розписки і підпис позичальника.
• Суди однаково приймають розписки, написані українською і російською мовами. Але краще скласти українською.

Зверніть увагу, період стягнення грошей по розписці обмежений терміном позовної давності, який становить три роки (ст. 257 ЦКУ).

Процедура повернення боргу

Цивільним кодексом України передбачено, що прийнявши виконання зобов’язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. (ст.545).

Отже, коли боржник повертатиме гроші (речі), він має теж отримати розписку, в якій кредитор повинен вказати, що борг повернений в повному обсязі з зазначенням дати та суми.

Але, якщо борг не повернений вчасно, майте на увазі, що можливі додаткові стягнення, що передбачено ст. 1050 та 625 ЦК України.

А саме:

• якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити гроші відповідно до статті 625 цього Кодексу.
• якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тож, складання максимально вірної боргової розписки слугуватиме вам гарантією вчасного повернення всього боргу.

Зразки договорів позики та розписки.