Перша психологічна допомога. Як діяти під час кризових ситуацій?

Чи знаєте ви, що саме говорити та робити, щоб допомогти людям у стані стресу? Як діяти відразу після обстрілів, дотримуючись власної безпеки та безпеки оточуючих? Як не заподіяти шкоди своїми діями?  Що варто робити для зняття гострої реакції на стрес, наприклад, агресії, апатії, істерики чи нервового тремтіння?

Відповідь на всі ці питання ви знайдете в комплексі дій, спрямованих на надання негайної підтримки людям, які пережили травматичну подію – першій психологічній допомозі (ППД). Вона полягає в тому, що ви, перебуваючи «на місці», пропонуєте елементарну людську підтримку, надаєте практичну інформацію та проявляєте емпатію, стурбованість, демонструєте повагу та впевненість у можливостях людини, яка переживає чи нещодавно пережила травматичну подію. 

За визначенням проєкту «Сфера» (2011) та відповідно до Керівних принципів МПК (2007), перша психологічна допомога — це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які зазнають страждань і нужди. Важливою характеристикою першої психологічної допомоги є її простота. 

Різні методичні рекомендації пропонують різний алгоритм дій при стресових ситуаціях, але всі вони включають формування відчуття безпеки та зв’язку з іншими людьми, надання доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки,  зміцнення віри в можливість допомогти собі та оточуючим. Тож далі спробуємо дуже просто визначити ключові кроки для надання першої психологічної допомоги. 

🔹Оцінка ситуації та убезпечення

Спочатку необхідно оцінити небезпечність ситуації для себе і постраждалих, зрозуміти хто потребує допомоги і яка саме допомога потрібна. Чи можете ви залишатись на місці подій, чи маєте перейти в безпечніше місце? Наприклад, активний рух авто на дорозі, обірвані дроти, загроза зсувів чи падіння даху, – це те, звідки треба забрати потерпілого.

Убезпечитись — це перший крок. Усі свої наступні дії виконуйте у безпечному середовищі. Для постраждалих небезпечними факторами, які погіршать психологічний стан, можуть стати запахи, звуки, надмірна увага перехожих чи журналістів. Не забувайте про власну безпеку – «спочатку одягніть маску на себе, а потім на інших». Заспокоїтися самому. 

🔹Контакт і взаємодія

Представтесь, в кількох словах поясніть свою роль і що ви можете допомогти. Спокійно і м'яко розмовляйте з постраждалими, підтримуючи контакт очима. Запитайте, чим допомогти. Завжди запитуйте постраждалого/-лу, що йому/їй потрібно та які в нього проблеми.  Слухайте. Сконцентруйтеся на тому, що вам говорять, і будьте активним слухачем. Якщо постраждалий/-ла не хоче говорити, просто залишайтеся поруч. 

🔹Забезпечення базових потреб

Допоможіть задовольнити базові потреби людини. Переконайтеся, що постраждалому/-лій не холодно. У разі необхідності запропонуйте йому плед, а також  місце для відпочинку. Надайте їжу та воду. 

🔹Емоційна підтримка та нормалізація

Спробуйте проговорити про відчуття людини. Що вона відчуває? Які реакції має? Розгубленість, тривогу, спустошення, заторможеність, агресію тощо?  Поясніть, що це нормальні реакції на ненормальну ситуацію. Допоможіть згадати свої варіанти справлятися у стресовій ситуації: спорт, їжа чи спілкування з родиною. Не варто зараз оцінювати способи справлятися зі стресом. Найкращий спосіб пережити шокові стресові ситуації – це відновлення контролю (за допомогою дій) і зв’язків з іншими людьми.

🔹Підтримка у прийнятті рішень

Важливо надати ясну та достовірну інформацію — що відбувається, де отримати допомогу, які наступні кроки.  Говоріть тільки те, що знаєте, і не давайте помилкових запевнень. Використовуйте прості слова та точні формулювання,  повторіть інформацію, щоб переконатися, що людна почула та зрозуміла її. Не завищуйте очікування, щоб потім не отримати негативний відгук. Дуже корисною є практична допомога: зв’язатися з кимось, хто може побути з постраждалим/-лою; домовитися, щоб дітей забрали з дитячого садка або школи; відвезти людину додому або до пункту надання екстреної допомоги. Така практична допомога є засобом вираження турботи та співчуття. Не беріть на себе більше ніж можете виконати. 

🔹Завершення надання допомоги та перенаправлення

Те, коли і як припиняється надання допомоги, залежатиме від умов кризової ситуації, від потреб людей, від вашої кваліфікації та функцій. Визначте чи потрібна додаткова психологічна, соціальна чи медична допомога та перенаправте до відповідних служб чи організацій. Поясніть, що  там треба чекати, за можливістю залишайтесь на зв’язку з людиною для подальшої підтримки.  Якщо Ви завершуєте надання допомоги, і хтось інший буде допомагати з цього моменту, то варто познайомити людей, які переживають травматичний досвід, з новою людиною. Незалежно від того, яким був Ваш досвід спілкування з людиною, важливо попрощатися на позитивній ноті, побажавши їй благополуччя.

Перша психологічна допомога допомагає стабілізувати емоційний стан, надає відчуття підтримки та сприяє подальшому відновленню. Кожен/-а з нас може опинитися у ситуації, коли необхідно надати допомогу близьким, колегам або навіть незнайомим людям. Будьте емпатичними, терплячими та чуйними до потреб людей, які пережили травматичний досвід!

🔹Куди ще можна звернутися по психологічну допомогу? 

📞Лінія запобігання самогубствам:

 7333

Lifeline Ukraine – це національна, професійна лінія з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я. https://lifelineukraine.com 

📞VETERAN HUB:

(067) 348-28-68

Лінія підтримки ветеранів, ветераном, дружин і сімей захисників та захисниць https://www.facebook.com/VeteranHubUa/ 

📞ЦІЛОДОБОВА ЛІНІЯ ТЕЛЕФОНУ ДОВІРИ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «SPIRIT»:

0-800 – 333 – 161

📞ЦІЛОДОБОВА ГАРЯЧА ЛІНІЯ КРИЗОВОЇ ПІДТРИМКИ:

0-800-33-20-29

Психологи Гарячої лінії підтримки Українського

ветеранського фонду надають телефонне консультування

https://www.facebook.com/veteran.support.hotline

📞БФ «ВАРТО ЖИТИ»:

+38 (093) 170-72-19, 5522

Телефон довіри для військових та їх родин https://www.vartozhyty.com.ua/ 

📞Лінія психологічної допомоги:

0-800-100-102

📞Гаряча лінія PIN:

0-800-210-160

📞Ла-Страда:

116-123, 0-800-500-335 

Ініціативу «Заклади культури в деокупованих громадах Херсонщини як осередки психологічної та правової підтримки мешканців» впроваджує ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» за сприянням Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії.

Фото з архіву ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» та Сanva