Турбота, а не страх: як мамі допомогли відновити довіру до себе і дитини

У чат психологічної допомоги ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” написала жінка. Це був крик про допомогу матері підлітка. Коли домовилися про зустріч і вийшли на відеозвʼязок, стало відразу зрозуміло, що Наталя* емоційно пригнічена, занепокоєна та налякана. Вона дізналася про інтимне листування своєї дитини. Першу частину зустрічі жінка не могла втримати сліз. Вона розповідала про свої неодноразові спроби поговорити з дитиною, про різні методи, які використовувала. Жінка визнала, що не змогла проконтролювати спалахи злості на себе та дитину, виник неймовірний конфлікт та безрезультативна сварка. Після якої у Наталії виникло сильне почуття провини та безсилля… Вона розказала про свій шок від побаченого в листуванні.

«Я взагалі не розумію, як таке могло статися з моєю дитиною? Потім виникали думки, яка ж я після цього мати? Не вийшло виховувати правильно…Мені було соромно. А коли я думала про те, чим це може закінчитися і що може бути далі, до чого це може призвести –– вжахнулася, не знала, що мені робити», - розповіла Наталя. - «Я не знаю, як правильно тепер поводитися з дитиною після цієї ситуації. Я зірвалася, кричала, сварилася, карала… Боюся, що зруйнувала довіру. Як говорити правильно, щоб не нашкодити ще більше? Що робити?»

Під час психологічної консультації з психологинею Інною Корміленко жінка виговорилася, виплакалася, проговорила свій гнів, страх і вину. Дуже важливо це зробити у безпечному просторі, бо саме так емоції «виходять» і вже не мають такого впливу на людину. 

Психологиня пояснила, що почуття Наталі — це природна реакція на шокуючу ситуацію, що материнська тривога та розгубленість — це не ознака провалу, а наслідок глибокої турботи. Разом із фахівчинею жінка поступово почала бачити ситуацію, як сигнал до глибшого контакту з дитиною, а не як остаточну катастрофу. Психологиня запропонувала подивитися на поведінку дитини не тільки як на “загрозливу”, а і як на пошук уваги, прийняття, дорослішання, з елементом наївності через вік та відсутність досвіду. 

Поступово в ході розмови Наталя змогла побачити, що її реакція була імпульсивною. Стосунки можна змінити через довірливе спілкування та комунікацію з дитиною. Психологиня розповіла про вікові особливості розвитку підлітків, ризики, важливість розмов без засудження. Також обговорили основи безпечної поведінки в інтернеті та алгоритми дій у разі погроз чи шантажу.

Жінка залишила зустріч не лише у стабільному стані, а й з планом дій для налагодження стосунків:

- поговорити з дитиною спокійно, пояснити свої емоції через фрази «Я дуже злякалась, бо я тебе дуже сильно люблю і турбуюся про тебе», замість «Ти мене підвів/ла»; 

- запевнити дитину, що її люблять незалежно від вчинків та дій;

- встановити разом певні правила та безпечні межі поведінки; 

- звернутися до фахівчинь та фахівців для убезпечення дитини: шкільної психологичної служби, класної керівниці, поліції тощо.

Наталя поділилася, що склавши план, вона відчула внутрішній ресурс діяти з позиції турботи, а не страху. Замість розпачу зʼявилося розуміння: вона не “провалилась” як мати, вона навчається і підтримує свою дитину в складному періоді.

У кризових ситуаціях батьки часто відчувають провину, безсилля та сором. Але саме звернення по допомогу — це не слабкість, а відповідальний крок, який може змінити все. Нагадуємо, що ви можете отримати безкоштовні юридичні та психологічні консультації за телефонами підтримки:

📍Психологічна допомога – (066) 999-01-42

📍Юридична допомога – (050) 999-01-42

🟦 Безкоштовну психосоціальну та правову допомогу надає ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” в рамках проєкту, що реалізовується HIAS Ukraine, за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). Проте це не означає, що висловлені погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй. 

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) – гнучкий та оперативний інструмент фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.

*Ім’я героїні історії змінено з міркувань дотримання конфіденційності.
**Фото ілюстративне з відкритих джерел.