🌿 Турбота про себе починається з простого дозволу бути собою: історія Вікторії

У багатьох жінок, за плечима яких десятки років праці, материнства, подружнього життя, турботи про родину – майже не залишилось місця для себе. Іноді це усвідомлення приходить вже на пенсії, а іноді – не приходить зовсім. Щоб віднайти себе потрібен безпечній простір, що сповнений підтримкою.

Саме таким простором для нашої героїні стали зустрічі в межах інтервенції «Клуб для жінок», який впроваджує ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” за методологією HIAS Ukraine. Клуб для жінок – це зустрічі, спрямовані на підвищення рівня знань учасниць щодо основних життєвих навичок, інформації про гендерно зумовлене насильство (ГЗН), а також на зміцнення мереж підтримки жінок та зміцнення духу громади. Наші фасилітаторки Інна Корміленко та Діана Селецька організовують 8 зустрічей, а далі група може продовжувати зустрічі за власної ініціативи та потреби. 

Вікторія*, одна з учасниць з Білозерської громади, поділилася своєю історією – про шлях від відчуття внутрішньої порожнечі до відкриття себе справжньої за час восьми зустрічей Клубу для жінок. Далі пряма мова жінки.

«Вже промайнув 60 річний рубіж років. І майже весь цей час – для когось – для дітей, для чоловіка, для мами, для онуків, для роботи, для миру в домі... Звикла бути «правильною», зручною, тією, хто тримає все разом. Я навіть не помітила, як перестала чути себе…Просто відчувала внутрішнє незадоволення час від часу. І знову «глушила» його роботою. Я і досі – працюю. 

Несміливо йшла на першу зустріч Клубу для жінок від ГО «Білозерський центр регіонального розвитку». Скоріше – «за компанію». Думала: Ну, що там для мене може бути? У моєму віці? Чого я ще не знаю? 

З першої зустрічі щось у мені зрушилось, наче тріснув лід усередині грудей. Виявилося, що я не порожня. Що в мені є цілий світ – забутий, затертий, але живий. Отакі були відчуття. Після кожного тижня, коли відбувалися зустрічі, я ніби повертала собі частинки себе. Виходила окрилена, з якоюсь надією на зміни. 

І знаєте, що було важливим для мене? Те, як нас зустрічали – без осуду, без оцінки, без порад на кшталт «тобі вже не час» чи «що ти вигадуєш». Я вчитель і звикла шукати помилки. А тут ніби дозволили помилятися. І виявляється, що у житті помилок не існує – все досвід. 

Сподобалося, що можна мовчати або говорити. Плакати або сміятись. Все можна, і ніхто не скаже, що з тобою щось не так. Це середовище – безпечне і живе – стало для мене ковтком повітря. Без перебільшень. Виявляється, де тебе не критикують, з’являється справжня свобода. Свобода бути собою. Це для мене вперше. Можливо, вперше в житті. 

Я вчилась питати себе: А чого хочу я? Що відчуває моє тіло? Що мені може допомогти? Дозволяти собі мріяти, навіть якщо це – дрібниці: нова чашка, день без обов’язків, тиша…

Мені за 60 і я тільки вчуся помічати свої емоції та почуття. Не соромитися їх, не глушити. Я вчуся говорити «ні» – і не карати себе за це. Я вчуся усвідомлювати свої цінності і жити за ними, з позиції – якою жінкою, якою людиною я хочу бути. Я вчуся розслаблюватися, працювати зі своїми думками і отримувати спокійніший стан. Вчуся не вішати «ярликів», «клейма» на себе та інших. Я вчуся жити з думкою, що я маю право. І всі навколо теж мають право бути тими, ким є. Право бути. Відчувати. Обирати. Навіть після 60. Особливо після 60…

Ці вісім зустрічей Клубу для жінок — як міст до себе справжньої, яку я втратила в турботі про всіх. Я вдячна фасилітаторкам Інні Корміленко та Діані Селецькій за чуйність, повагу й уміння тримати простір без осуду. Бо саме в такому просторі народжується нове життя – навіть у зрілому віці. Я знову жива…»

Якщо вам потрібна консультація або підтримка, звертайтесь до наших фахівчинь – ми поруч, щоб допомогти!

📍Психологічна допомога – (066) 999-01-42

📍Юридична допомога – (050) 999-01-42

🟦 Безкоштовну психосоціальну та правову допомогу надає ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” в рамках проєкту, що реалізовується HIAS Ukraine, за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). Проте це не означає, що висловлені погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй. 

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) – гнучкий та оперативний інструмент фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.

*Ім’я змінено з міркувань конфіденційності.