Проблемні питання е-декларування

З початку 2017 року стартувала кампанія декларування майна службовцями, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також посадовими особами, прирівняними до них для цілей Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) і юридичними особами публічного права.

Не зважаючи на те, що до процедури декларування законодавець підійшов інноваційно і відтепер вона проходить шляхом заповнення електронної декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, у чиновників все одно виникає маса проблемних питань.

Не стали виключенням і депутати та працівники сільських рад Білозерського району Херсонської області. Вони звернулися до фахівців Білозерського офісу Мережі правового розвитку за роз'ясненням порядку подання е-декларації. У тонкощах процедури розбирався юрист Офісу В'ячеслав Лях.

Щоб зареєструватися на сайті треба ввести електронний ключ. Де його можна взяти?

Електронний цифровий підпис можна отримати виключно в акредитованому центрі сертифікації ключів. З інформацією щодо місця знаходження даних центрів та необхідним пакетом документів для реєстрації можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України.

Хто повинен заповнювати електронну декларацію?

Статею 3 Закону визначено коло суб’єктів, на яких поширюється його дія. Узагальнюючи норми чинного законодавства, можна підсумувати, що суб’єктами декларування вважаються:

• посадові особи публічного права (головні бухгалтери та керівники підрозділів, завідувачі відділів державних та комунальних установ, закладів та організацій, головні лікарі, керівники та заступники організацій та їхніх структурних підрозділів – начальники цехів, завідувачі відділів; особи, які керують ділянками робіт, – майстри, виконроби, бригадири тощо);
• посадові особи Збройних Сил України та інших військових формувань;
• поліція;
• посадові та службові особи правоохоронних оргаів, дипломатичної служби, та інших державних органів;
• особи рядового,  начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, підрозділів цивільного захисту;
• державні службовці віднесені до ктегорії "В" (спеціалісти, провідні та головні спеціалісти в органах виконавчої влади, інші посадові особи нижче керівників структурних підрозділів та їхніх заступників);
• посадові особи місцевого самоврядування, які віднесені до категорій 4-7 (керівники управлінь і відділів виконавчих комітетів, секретарі міських рад, міські голови міст районного значення, сільські та селищні голови та інші;
• депутати сільських, селищних, міських, районних в містах, районних, обласних рад.

Хто не повинен заповнювати е-декларацію?

Не є суб’єктами декларування, в розрізі Закону України "Про запобігання корупції":

• нотаріуси та адвокати;
• військові, що знаходяться на строковій службі;
• посадові особи приватних підприємств (навіть якщо до їх складу входить частка державного чи комунального майна);
• працівники державних установ, що виконують функції з обслуговування (охоронці, діловоди, секретарі, та інші).

Якщо член сім’ї відмовляється надати відомості про доходи...

Якщо член сім’ї відмовляється надати декларанту інформацію про доходи або така інформація йому не відома, він може обрати у відповідному полі електронної декларації примітку «Член сім’ї не надав інформацію», або «Не відомо».

Якщо в електронній декларації зроблено помилку, чи можна її виправити?

Статтею 45 Закону, передбачено, що упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

При цьому, слід звернути увагу, що суб’єкт декларування може подати виправлену декларацію лише один раз. В разі, якщо особа виявила помилку в декларації після спливання семиденного терміну, в такому разі внести зміни до електронної декларації можна лише після звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції, яким буде встановлено строк для усунення недоліків.

Хто вважається членом сім’ї декларанта?

Статтею 1 Закону передбачено, що члени сім’ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Слід також звернути увагу, що в декларацію повинна включатися інформація про членів сім’ї станом на останній день звітного періоду. Наприклад, якщо особа за час звітного періоду фактично проживала з декларантом та мала взаємні права, обов’язки і була пов’язна спільним побутом, але на час закінчення звітного періоду стосунки з особою були розірвані, то така особа не може вважатися членом сім’ї та не включається до декларації.

Яка відповідальність може наставати?

Якщо в декларації зазначено завідомо недостовірні данні, це може призвести як до дисциплінарної відповідальності, так і до адміністративної чи кримінальної.

Стаття 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також подання завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Стаття 366-1 Кримінального кодексу України, передбачає відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації. При цьому, відповідальність настає, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Зверніть увагу: відповідальність настає тільки в раз подання «завідомо недостовірних» відомостей. Отже, такі дії мають бути вчинені суб’єктом декларування виключно з прямим умислом, при цьому, аби довести вину необхідно довести наявність такого умислу, а також те, що особа усвідомлювала відображення в декларації недостовірних відомостей.

Консультацію юриста з цього та інших питань можна отримати в Білозерському Офісі Мережі правового розвитку за адресою: 
Херсонська область, м. Білозерка, вул.Свободи (К.Маркса) 86-а.

Довідки за телефоном: 
(05547) 3 37 68, моб.тел: МТС (095) 087-48-60, Київстар (068) 538-90-06.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження». Детальніше про діяльність мережі, засади та принципи роботи  читайте на сайті «Правовий Простір».
Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».