Законодавча колізія: від людей, які подали на аліменти, можуть вимагати оплатити судовий збір

Законодавчі нововведення щодо стягнення аліментів тепер дозволяють суду вимагати від тих, хто подає на аліменти, оплатити судовий збір. А це "ні багато ні мало" 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2017 році – це 320 гривень). Наразі справи вирішуються без сплати судового збору, але як буде далі – хтозна. Юрист Білозерського Офісу Мережі правового розвитку при ГО "Білозерський центр регіонального розвитку" В’ячеслав Лях роз’яснює законодавчі норми, які вказують на вищезазначений факт, та рекомендує законодавцю якнайшвидше усунути цю колізію.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» абсолютно змінено процедуру звернення до суду щодо стягнення аліментів на утримання дитини.

Згідно з цим законодавчим актом, аби стягнути аліменти людина має звернутися до суду через наказне провадження, де сторонами є заявник та боржник, а не як раніше – позивач та відповідач.

Так, відповідно до ст. 96 Цивільно процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів. Про заявника тут не йдеться.

Тобто, якщо дотримуватись чітко норм законодавства, відтепер суди мають достатньо підстав вимагати від заявника сплатити судовий збір при подачі заяви до суду про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

Адже отримання судового наказу чітко передбачено ст. 98 "Цивільно-процесуального кодексу України", де вказано, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

У законі України «Про судовий збір» зазначено, що за подачу заяви про видачу судового наказу встановлюється ставка 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На 2017 цік – це 320 гривень (судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року). 

Суди, користуючись практикою розгляду подібних справ, поки що не вимагають сплати судового збору в цій категорії справ, але все ж, є достатньо підстав для залишення заяви без розгляду в зв’язку з несплатою судового збору.

Юрист Білозерського Офісу Мережі правового розвитку зазначає, що законодавцю необхідно врегулювати дану прогалину та викласти норми закону у новій редакції, яка б звільняла від сплати судового збору заявника при подачі відповідної заяви. 

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження». Детальніше про діяльність мережі, засади та принципи роботи читайте на сайті«Правовий Простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».