З ким має проживати дитина після розлучення

З жовтня в Українi змiнилась система розподiлу прав опiки над неповнолiтнiми дiтьми пiсля розлучення. Вiдповiднi рекомендації ухвалив Європейський суд. Юрист Білозерського Офісу Мережі правового розвитку при ГО "Білозерський центр регіонального розвитку“ В'ячеслав Лях пояснює, що саме змінилося у законодавстві.

До Офісу Мережі при ГО "Білозерський центр регіонального розвитку“ звернувся мешканець району з проханням роз’яснити, як визначитися, з ким має проживати дитина після розірвання шлюбу. Правник центру В‘ячеслав Лях повідомив чоловікові, що 1 жовтня в Українi змiнилась система розподiлу прав опiки над неповнолiтнiми дiтьми пiсля розлучення. Вiдповiднi рекомендації ухвалив Європейський суд.

Згідно норм Сiмейного кодексу "Про визначення мiсця проживання дитини", місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків; дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається самою дитиною. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування (згідно статті 161 Сімейного кодексу) або ж судом.

При цьому беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини, вік дитини, стан здоров'я дитини та інші суттєві обставини.

Дитина не може проживати з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами та своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Досi суд у нашiй країнi переважно ставав на бiк матерi, вона мала бiльше шансiв на те, що дитина залишиться з нею. Тепер судовi рiшення про опiку мають ґрунтуватися на початковiй презумпцiї рiвностi батька й матерi у правах. А визначати найкращi умови для дитини будуть спецiалiзованi органи опiки. Один з батьків має подати до служби у справах дітей за місцем проживання дитини такі документи:

• заяву;
• копію паспорта;
• довідку з місця реєстрації (проживання);
• копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
• копію свідоцтва про народження дитини;
• довідку з місця навчання, виховання дитини;
• довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування.
Засідання комісій, які розглядають спори між батьками щодо визначення місця проживання дитини проводяться у разі потреби, але не рідше ніж 1 раз на місяць.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження». Детальніше про діяльність мережі, засади та принципи роботи читайте на сайті  «Правовий Простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».