Покупець товар забрав, а гроші не повернув: що робити продавцю

Мешканка Білозерки продавала меблі. Знайшовся покупець, який оплатив частину грошей, решту пообіцяв повернути згодом. Покупки забрав. Час йшов, а чоловік кошти не повертав. Продавчиня та покупець ані договору не складали, ані розписки. Жінка звернулася до поліції з заявою про шахрайство. Однак правоохоронці не знайшли складу злочину. Тоді вона пішла до Білозерського офісу Мережі правового розвитку з питанням: є їй сенс звертатися до суду чи вже нічого не можна вдіяти. Правник офісу В’ячеслав Лях роз’яснює, що жінка має право витребувати майно, яке чоловік у неї забрав. Тож, звертатися до суду варто.

До офісу Мережі правового розвитку при ГО «Білозерський центр регіонального розвитку»звернулась місцева жителька – пані Катерина. Вона повідомила, що збиралася продати частину свого майна – м’які меблі та шафи. Одразу знайшла покупця, жителя сусіднього села. Чоловік оплатив завдаток 1000 гривень та перевіз меблі до себе додому.

З пані Катериною домовився, що решту коштів – 5000 грн. – віддасть після того, як отримає заробітну плату. Жінка погодилась.

Звісно, чоловік та жінка ніякого договору не складали та й розписку не писали. Минув місяць, власниця меблів звернулася до покупця з вимогою повернути кошти.

Чоловік відмовився, бо на той момент грошей в нього не було. Попросив зачекати ще кілька днів. Жінка чекати не захотіла – пішла до поліції з заявою про шахрайство.

Після проведення процесуальних дій поліція не знайшла складу злочину. У правоохоронних органах рекомендували жінці йти до суду.

Пані Катерина попросила юриста офісу роз’яснити, чи доцільно їй звертатися до суду?

Статтями 317 та 319 Цивільного кодексу України передбачено, що саме власнику належить право розпоряджатися своїм майно. А також, стаття 387 Цивільного кодексу України передбачає необмежені права власника щодо витребування майна з чужого незаконного володіння. Слід звернути увагу, що такого роду позови, можуть застосовуватися в разі, якщо між власником майна та володільцем немає договірних відносин та майно перебуває у володінні третьої особи не на підставі укладеного договору.

Відповідно до ч.3 ст.10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача – з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України.

Таким чином, за умови вищезазначеної ситуації, є всі підстави витребувати в судовому порядку шляхом пред’явлення позову майно, що перебуває у незаконному володінні.

*Ім’я змінено з етичних міркувань.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження”.

Автор: В’ячеслав Лях, юрист ГО «Білозерський центр регіонального розвитку»