Хто звільняється від сплати земельного податку?

                   

                         

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним Кодексом України, а плата за землю - Податковим Кодексом України. Хто звільняється від сплати земельного податку? 

З таким питанням під час виїзду юриста до села Надеждівка (Білозерська селищна рада), звернулася місцева жителька. 

Юрист Білозерського офісу Мережі правового розвитку Лях В’ячеслав пояснив клієнтці, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст.206 земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним.

Згідно зі ст.269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Ст. 270 ПКУ визначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Щодо пільг зі сплати земельного податку, то відповідно до п.281.1 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян:

• інваліди І і ІІ групи;
• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

П.281.2 ПКУ встановлено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

• для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
• для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
• для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
• для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Отже, враховуючи зазначене, фізична особа, яка не оформила відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набула це право відповідно до рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або відповідно до цивільно-правових угод і використовує земельну дiлянку за видом використання в межах граничних норм, зазначених в ст. 281 Податкового Кодексу України, відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку. 

Виїзд юриста було здійснено в рамках проекту “Посилення правових можливостей об’єднаних громад у захисті прав дітей та жінок“, за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження“ та сприяння Мережі правового розвитку.