27-28 січня команда БЦРР зібрала представників і представниць соціальної сфери сільських громад Херсонщини на тренінг «Перша психологічна допомога в травмо-інформованому підході».


Це були два дні направлені на підтримку та виживання в професії в ненормальних умовах життя та роботи. Спеціалісти допомагаючих професій у прифронтових громадах щодня працюють з людьми, які пережили обстріли, вимушений переїзд, втрату дому чи близьких, повну зміну звичного режиму. Постійне відчуття безпеки впливає на кожного. В умовах війни фахівці та фахівчині мають залишатися опорою для інших, часто без думки про власні потреби, без вдячності, без простору на відновлення. Все це виснажує і впливає на процеси в громадах. 


Тож, досвідчені тренерки та психологині Інна Корміленко і Лідія Діброва почали тренінг нетипово – не з затвердження правил, знайомства, очікувань. А з простих, але дуже незвичних питань:

  • Який мій досвід допомоги людям?

  • Що для мене найскладніше в роботі?

  • Що мене підтримує зараз?

  • Що я хочу отримати з цього тренінгу?

 «Навіть прості  питання можуть стати поштовхом для тривалих роздумів та самопізнання. Я ще буду і після тренінгу думати про мої складнощі в професії і їх причини. Деякі приклади самопідтримки зафіксувала собі в блокнотик, щоб спробувати вдома. В мене не так багато досвіду порівняно з іншими учасниками, але дуже хочу навчитися нового», – поділилася одна з учасниць. 


Інша учасниця щиро поділилась власною мотивацією, яка знайома багатьом фахівцям прифронтових громад: «Я приїхала перезапуститися. Втрачаю мотивацію в щоденні рутині надмірної відповідальності, безвиході, відсутності розуміння. Тут я вже знайшла теплі слова, нові знання і підтримку своїх потреб».

Особливо цінним став безпечний простір без тиску про, що зазначила ще одна учасниця: «Дякую за можливість виговоритися. Більшість з нас – з прифронтових громад. Я помітила, що методи самопідтримки змінюються залежно від рівня небезпеки. Те, що раніше допомагало, наприклад прогулянки, зараз у Білозерці майже недоступне».

М’який початок допоміг учасникам і учасницям розслабитися, включитися в групову роботу та адаптуватися до навчання. Теоретичний блок тренерки наповнювали прикладами, візуалізаціями та метафорами, щоб складні поняття стали зрозумілими і практичними: стрес, травма, резильєнтність, вікно толерантності, типові реакції людини та чинники, які на них впливають.

«Я вперше дізналася про реакції на стрес – бий, біжи, замри. І одразу почала аналізувати себе і своїх клієнтів. Я нарешті зрозуміла, що в стані сильного стресу люди інколи просто не можуть себе контролювати. На це впливає все – досвід, вік, здоров’я, контекст життя», – відгукнулася учасниця.


Окрему увагу приділили принципам першої психологічної допомоги:

  • Дивись, щоб не нашкодити.

  • Слухай, щоб не зламати.

  • Об’єднуй, щоб людина не залишалася наодинці.

Після теорії перейшли до практики. У рольових іграх вони приміряли позицію фахівця, клієнта і спостерігача, розбирали типові помилки, фрази-тригери, вплив тону голосу, жестів і навіть мовчання. Саме в такому форматі знання перестають бути абстрактними і починають працювати в реальному житті.


Другий день був присвячений принципам травмо-інформованого підходу. Учасники/-ці отримали готові фрази й алгоритми, які допоможуть у щоденній роботі вибудовувати безпеку та довіру, давати людині вибір, приймати спільні рішення і поступово відновлювати ресурс.


«Усі два дні тренінгу були просякнуті турботою – до нас, до нашої роботи і нашого ресурсу. Дякую за можливість хоча б на короткий час не бігти “рятуючи світ”, а дозволити собі подумати про збереження себе» – підсумувала учасниця.


І ми щиро віримо, що саме із збереження фахівців починається реальна допомога іншим в громадах Херсонщини. Дякуємо представницям та представникам Білозерської, Дар'ївської та Станіславської громад за участь! 


Тренінг відбувся в рамках проєкту, що фінансується Польською Гуманітарною Акцією (PAH) @PolishHumanitarianAction


#РАН #PAH_Ukraine #PolskaAkcjaHumanitarna #PolishHumanitarianAction